Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 23 грудня 2011 р.

Луцьк очима незрячих

Питання доступності сучасних міст піднімається та обговорюється доволі часто як на національному, так і на місцевому рівні, особливо за ініціативи громадських організацій. Аналіз національного законодавства та ратифікованих Україною міжнародних документів, обласних та місцевих програм, спрямованих на осіб з інвалідністю, показує, що питання поліпшення доступності є одним із головних та пріоритетних завдань держави. На жаль, особливо на місцевому рівні, покращення доступності зазвичай асоціюється з будівництвом нових пандусів, що теж звичайно має бути, але кількість не завжди відповідає якості. «Що можна зробити для поліпшення орієнтування містом для незрячих?» – відповідь чиновника на таке питання швидше за все буде зводитись до наступних рекомендацій: встановлення додаткових звукових світлофорів, надати незрячій людині супровід або обслужити вдома. Інші можливості, особливо нові технології, зазвичай не враховуються і не впроваджуються.

На сьогоднішній день ситуація складається наступна: з одного боку звіти влади, що місто для незрячих в цілому є доступним, хоча певні недоліки залишаються, але обов’язково найближчим часом вирішаться; а з іншого – твердження громадських організацій інвалідів, що Луцьк є абсолютно непристосованим для незрячої людини. Обидва твердження мають право на існування, хоча найкращим експертом з цих питань є безпосередньо незряча людина, яка кожного дня, відчуваючи на собі всі негативні та позитивні моменти орієнтування містом, може спростувати або підтвердити кожне з тверджень.

Чи є ця людина почутою?

В межах проекту «Зробимо Луцьк доступним було проведено опитування серед незрячих мешканців нашого міста, в якому респонденти відповідали на наступні запитання: чи ходите ви самостійно містом та які перешкоди ускладнюють орієнтування містом; вкажіть установи, які Ви відвідуєте найчастіше та маршрути місцевого транспорту, котрими користуєтесь.
В опитуванні взяли участь 29 осіб інвалідів зору першої та другої групи, серед яких тільки 16 можуть самостійно орієнтуватись містом, 3 осіб виходять до міста тільки за певних умов: знайома місцевість або є нагальна потреба, і 10 осіб самостійно по місту не ходять.

Серед найбільших перешкод для пересування незрячих, 23 особи назвали проблеми, які можна віднести до міської інфраструктури та мінімізувати які потрібно не лише для незрячих: не прибрані взимку вулиці і не посипані піском тротуари; вибоїни, відкриті люки, клумби, стовпи, рекламні щити, не рівно викладена плитка та припарковані машини на тротуарах; не обгороджені ремонтні та дорожні роботи; не підстрижений живопліт та не підрізані гілки дерев; погане освітлення у вечірній час; бездомні тварини; металеві штирі для заборони руху транспорту; низько розташовані дорожні знаки. Крім того, вказувались й ті перешкоди, які характерні для орієнтування незрячих: відсутність маркування у контрастний колір та рельєфне покриття бордюрів біля переходів; відсутність орієнтирів та направляючих на тротуарах у місцях де компактно проживають або працюють незрячі.

14 осіб зазначили проблеми на транспортній інфраструктурі: недостатня кількість звукових світлофорів; не оголошується номер маршруту та зупинки; Недотримання водіями та пішоходами правил дорожнього руху.

Тільки одна людина зазначила проблему архітектурної недоступності - відсутність звукових орієнтирів на адміністративних, соціальних, лікувальних, торгівельних установах та житлових будинках, що може свідчити не про відсутність проблеми як такої, а про необізнаність інвалідів зору з новими технічними можливостями.

Не дивлячись на значні перешкоди при орієнтуванні містом, є багато незрячих людей, які щоденно ризикуючи своїм життям та здоров'ям, виходять на вулиці нашого міста, бо треба працювати, щоб утримувати родину, ходити до магазинів, їздити в лікарню та соціальні установи, а окрім цього хочеться і нову виставу відвідати, побувати на концерті відомої групи, а може і просто погуляти з родиною у вихідний день парками міста, або поїхати до рідних і друзів в інший куточок області чи навіть країни. Більшість перепон, що зазначені в даному матеріалі стають нездоланними перешкодами, які змушують незрячу людину сидіти вдома і чекати на допомогу від інших. Хоча б часткове покращення питань доступності, може вирішити і проблему отримання освіти, працевлаштування, оскільки на сьогоднішній день неможливість самостійно орієнтуватись стає головною причиною відсутності якісної освіти та безробіття серед незрячих.

Можливо однією з найбільших проблем під час орієнтування є байдужість оточуючих, які часто не помічають поруч із собою «Інакшу» людину, або просто не знають як їй допомогти. Страх опинитись на одинці з своїми проблемами посеред натовпу – часто є нездоланним і не дозволяє незрячому зробити перший крок з дому. На це вказують троє респондентів. Неодноразовими є випадки, коли особа з вадами зору довгий час не може перейти дорогу, бо люди, що проходять поруч не допомагають. Не можна однозначно сказати, що оточуючі є такими байдужими, просто зазвичай вони мало знають про життя людей з вадами зору, оскільки не часто можуть їх побачити на вулицях Луцька. Причетними до цього можна вважати і громадські організації, які спрямовують свою діяльність на отримання благодійної допомоги для «безпомічних» інвалідів, а не на створення реальних можливостей для самореалізації.
Вартість для вирішення суто проблем незрячих, таких як звукові світлофори, аудіо маячки, аудіо інформатори на транспорті, маркування бордюрів в контрастний колір не потребує значних капіталовкладень і силами обласного центру може бути вирішена за декілька років. Крім цього такі проблеми, як погане освітлення у вечірній час, неприбрані тротуари і дороги в зимовий період, не підрізані гілки дерев та кущів, відкриті люки, вибоїни та інше, є проблемою і для інших мешканців міста. Вирішення цих питань не потребує додаткових рекомендацій громадськості, оскільки має бути нормою будь-якого цивілізованого міста.
Серед установ, які найчастіше відвідують незрячі є: Луцька міська рада, Департамент соціальної політики, Волинська обласна державна адміністрація, лікарні та поліклініки, навчальні заклади, де навчаються та працюють особи з вадами зору, торгівельні заклади в різних частинах міста, відділення банків, релігійні установи, громадські організації, зазначались і заклади культури: Драматичний театр, стадіон «Авангард», кінотеатр «Промінь», міський палац культури.
Щодо додаткових рекомендацій, респонденти із вадами зору вказали наступне: заборона руху автотранспорту по вул. ім. Лесі Українки; облаштувати перехід до Нового ринку в районі Луцького підшипникового заводу; обладнати звуковим світлофором перехід від зупинки «Нова лінія» до інфекційної лікарні по вул. Шевченка; Встановити звукові світлофори на перехресті вул. Відродження, вул. Чернишевського та вул. Рівненська; Краще освітлення та асфальтування біля дошкільного навчального закладу №21 (вул. Марко Вовчок); Біля школи №8 встановити на проїжджій частині лежачі поліцейські. Облаштувати перехід на перехресті – вул. Відродження, пр. Соборності, вул. Єршова, вул. Гордіюк.
На думку виконавців проекту «Зробимо Луцьк доступним» питання доступності одразу вирішити не можливо. В першу чергу потрібна злагоджена позиція громадських організацій інвалідів з вадами зору які мають можливість знайти альтернативні ресурси для забезпечення безперешкодного середовища, а також затвердження стандартів доступності на національному рівні. Окрім цього члени громадських організацій, які залучені до «Комітетів доступності», а також активісти громадянського суспільства мають постійно звертати увагу представників місцевого самоврядування на не виконання їхніми підрозділами та управліннями прийнятих рішень та законів України, а також на застосування нових технологій та можливостей в сфері доступності.

Для довідки

Проект «зробимо Луцьк доступним» виконується ВОО ВМГО інвалідів з вадами зору «Генерація успішної дії» за підтримки Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду «Відродження», Виконавчого комітету Луцької міської ради через ВОГО «Фонд місцевого розвитку» в межах проекту «Підтримка громадських ініціатив з подолання кризи в м. Луцьку»



Немає коментарів:

Дописати коментар