Кожна фотографія Олександра Майструка – це відображення власного світу, сповненого оптимізмом і вірою в майбутнє. Фотокартини
змушують подивитися на життя інакше і побачити його таким, яким бачить
невиправний романтик, оптиміст і філософ — фотохудожник Олександр
Майструк.
Фотограф Олександр Майструк відомий не лише на Рівненщині, а й далеко
за її межами. За творчий в період з 2001 року по 2012 рік він брав
участь у більш ніж 50 міжнародних та національних фотовиставках і
салонах, що проходили в Австрії, Бразилії, Польщі, Росії, Румунії, США,
Угорщині, Японії та Україні.
Олександр Майструк народився в 1977 році у Рівному, закінчив школу
№22. Активно займався спортом, призер змагань з греко-римської боротьби.
Вступивши до Київського інституту військово-повітряних сил, мріяв стати
військовим льотчиком. Але по закінченню І курсу тяжко захворів і
пройшов курс лікування в Київському госпіталі. Проте хвороба
прогресувала і Олександр не міг самостійно рухатись.
Через деякий час він з вікна спробував робити фотознімки краєвидів
міста та домашніх квітів. Фотографії вийшли дуже вдалими і з часом їх
назбиралося чимало.
Перша персональна виставка "Погляд з вікна" пройшла з великим
успіхом. Її висвітлювали місцеві ЗМІ та телеканал 1+1. Олександр
Майструк у 2001му році став членом відомого фотоклубу "Час" , а у
2002-му році став членом Національної спілки фотохудожників, у 2007-му -
отримав звання Фотохудожника міжнародної федерації кіномистецтва
(AFIAP).
Нам вдалось поспілкуватись з фотомитцем та дізнатись більше про справу всього життя.
З чого почалось Ваше захоплення фотографією?
- Ще в школі мені стало цікаво як народжується
фотографія, адже колись це був цілий захоплюючий процес, потрібно було
правильно заправити плівку в фотоапарат, проявити її. Сьогодні це значно
спростили графічні редактори, які відтворюють те, що створювали
фотографи клопіткою роботою.
Мистецтво допомагає бачити чудесне навколо. Навіть в простій склянці
води, завдяки грі тіні та світла можна почати неймовірну чудовість.
За 10 років творчості Ваша фотогалерея налічує безліч фотознімків. А чи є у Вас улюблена, особлива фотографія?
-В мене всі фотографії особливі, адже з кожною
пов’язаний певний період життя. А періоди бували різні. Мабуть найбільш
особливі це мої перші роботи.
Створення фотографії – це тривалий процес, а скільки часу Ви працюєте над однією роботою?
- Від декількох днів до місяця. Бувають миттєві фотографії, де
важливо піймати момент, а бувають цілі сюжети які потребують ретельної
роботи. А взагалі все залежить від багатьох факторів обставин, настрою.
На ваших фотографіях ми спостерігаємо портрети, пейзажі живу природу, а який жанр Вам найбільш близький?
- Залежно від умов і періоду життя. На моїй першій виставці не було
людей. А зараз 70 % моїх робіт – це фотографії людей у чорно-білому
стилі. Дуже подобається класична портретна фотографія. Для мене людина –
це цілий світ. Я продовжую серію фотографій «Погляд з вікна»,
люблю
фотографувати нічне місто, квіти.
Багато творчих людей розповідають про музу, яка частенько їх покидає, а що надихає Вас?
- Надихає життя. Все залежить від внутрішнього наповнення людини.
Адже митець видає в своїй творчості те, чим він є. Надихає фотомистецтво
в часі, класична фотографія, книги, музика, фільми, концерти, зустрічі з
цікавими людьми.
Чим ще Ви захоплюєтесь окрім фотографії?
- Захоплююсь астрономією. Завдяки їй я розумію що людина це мікроб
порівняно з тими процесами, які відбуваються в світі. Мене цікавить
творча сфера. Також люблю дізнаватись про те, як людина створює
мистецтво.
Які якості Ви цінуєте в людях?
- Щирість і справжність. Людина повинна розуміти сама для себе ким
вона є і усвідомлювати свої позитивні та негативні риси. Суспільство
змушує нас одягати різні маски, і дуже важко розгледіти яка людина є
насправді.
Кожна людина любить пофантазувати, а про що мрієте Ви?
- Я мрію побувати в космосі, побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля.
Насамкінець Олександр Майструк розповів про моменти які найбільше його хвилюють:
- Своєю творчістю я намагаюсь підкреслити те, що у нашому суспільстві
живуть люди з особливими потребами, особливо діти, які потребують нашої
уваги. Правило «Дивись на мене як на рівного» повинно діяти.
В Україні, на жаль, не піклуються про людей з обмеженими можливостями
не створені умови, пандуси та громадський транспорт. Адже такі люди
особливо чутливі, часом інтонація може зачепити дуже сильно. Хочеться
щоб були доступні театри, кінотеатри, хочеться жити і пізнавати цей
світ.
Сьогодні, я керуюсь принципом : «Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни ставлення до неї».
Фото з особистого архіву Олександра Майструка.
