Кожна фотографія Олександра Майструка – це відображення власного світу, сповненого оптимізмом і вірою в майбутнє. Фотокартини змушують подивитися на життя інакше і побачити його таким, яким бачить невиправний романтик, оптиміст і філософ — фотохудожник Олександр Майструк.
Фотограф Олександр Майструк відомий не лише на Рівненщині, а й далеко за її межами. За творчий в період з 2001 року по 2012 рік він брав участь у більш ніж 50 міжнародних та національних фотовиставках і салонах, що проходили в Австрії, Бразилії, Польщі, Росії, Румунії, США, Угорщині, Японії та Україні.
Олександр Майструк народився в 1977 році у Рівному, закінчив школу №22. Активно займався спортом, призер змагань з греко-римської боротьби. Вступивши до Київського інституту військово-повітряних сил, мріяв стати військовим льотчиком. Але по закінченню І курсу тяжко захворів і пройшов курс лікування в Київському госпіталі. Проте хвороба прогресувала і Олександр не міг самостійно рухатись.
Через деякий час він з вікна спробував робити фотознімки краєвидів міста та домашніх квітів. Фотографії вийшли дуже вдалими і з часом їх назбиралося чимало.
Перша персональна виставка "Погляд з вікна" пройшла з великим успіхом. Її висвітлювали місцеві ЗМІ та телеканал 1+1. Олександр Майструк у 2001му році став членом відомого фотоклубу "Час" , а у 2002-му році став членом Національної спілки фотохудожників, у 2007-му - отримав звання Фотохудожника міжнародної федерації кіномистецтва (AFIAP).
Нам вдалось поспілкуватись з фотомитцем та дізнатись більше про справу всього життя.
З чого почалось Ваше захоплення фотографією?
- Ще в школі мені стало цікаво як народжується фотографія, адже колись це був цілий захоплюючий процес, потрібно було правильно заправити плівку в фотоапарат, проявити її. Сьогодні це значно спростили графічні редактори, які відтворюють те, що створювали фотографи клопіткою роботою.
Мистецтво допомагає бачити чудесне навколо. Навіть в простій склянці води, завдяки грі тіні та світла можна почати неймовірну чудовість.
За 10 років творчості Ваша фотогалерея налічує безліч фотознімків. А чи є у Вас улюблена, особлива фотографія?
-В мене всі фотографії особливі, адже з кожною пов’язаний певний період життя. А періоди бували різні. Мабуть найбільш особливі це мої перші роботи.
Створення фотографії – це тривалий процес, а скільки часу Ви працюєте над однією роботою?
- Від декількох днів до місяця. Бувають миттєві фотографії, де важливо піймати момент, а бувають цілі сюжети які потребують ретельної роботи. А взагалі все залежить від багатьох факторів обставин, настрою.
На ваших фотографіях ми спостерігаємо портрети, пейзажі живу природу, а який жанр Вам найбільш близький?
- Залежно від умов і періоду життя. На моїй першій виставці не було людей. А зараз 70 % моїх робіт – це фотографії людей у чорно-білому стилі. Дуже подобається класична портретна фотографія. Для мене людина – це цілий світ. Я продовжую серію фотографій «Погляд з вікна»,
люблю фотографувати нічне місто, квіти.
Багато творчих людей розповідають про музу, яка частенько їх покидає, а що надихає Вас?
- Надихає життя. Все залежить від внутрішнього наповнення людини. Адже митець видає в своїй творчості те, чим він є. Надихає фотомистецтво в часі, класична фотографія, книги, музика, фільми, концерти, зустрічі з цікавими людьми.
Чим ще Ви захоплюєтесь окрім фотографії?
- Захоплююсь астрономією. Завдяки їй я розумію що людина це мікроб порівняно з тими процесами, які відбуваються в світі. Мене цікавить творча сфера. Також люблю дізнаватись про те, як людина створює мистецтво.
Які якості Ви цінуєте в людях?
- Щирість і справжність. Людина повинна розуміти сама для себе ким вона є і усвідомлювати свої позитивні та негативні риси. Суспільство змушує нас одягати різні маски, і дуже важко розгледіти яка людина є насправді.
Кожна людина любить пофантазувати, а про що мрієте Ви?
- Я мрію побувати в космосі, побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля.
Насамкінець Олександр Майструк розповів про моменти які найбільше його хвилюють:
- Своєю творчістю я намагаюсь підкреслити те, що у нашому суспільстві живуть люди з особливими потребами, особливо діти, які потребують нашої уваги. Правило «Дивись на мене як на рівного» повинно діяти.
В Україні, на жаль, не піклуються про людей з обмеженими можливостями не створені умови, пандуси та громадський транспорт. Адже такі люди особливо чутливі, часом інтонація може зачепити дуже сильно. Хочеться щоб були доступні театри, кінотеатри, хочеться жити і пізнавати цей світ.
Сьогодні, я керуюсь принципом : «Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни ставлення до неї».
Фото з особистого архіву Олександра Майструка.
Немає коментарів:
Дописати коментар