Шукати в цьому блозі

понеділок, 14 лютого 2011 р.

Тігіпко хоче, щоб інваліди працювали

Соціальна адаптація інвалідів, створення для них гідних умов життя і праці є надзвичайно важливим завданням держави. Про це заявив віце-прем'єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко під час наради, присвяченій вирішенню проблем інвалідів.

За словами Тігіпка, реалізація цього завдання вимагає системних рішень, які напрацьовуватимуться за участю представників громадських організацій інвалідів, повідомляє «ЛIГАБiзнесIнформ».

Він також зазначив, що національний план дій у цій галузі повинен базуватися на принципах Конвенції з прав інвалідів ООН, до якої приєдналася Україна. «Ключові права інвалідів гарантовані державою. Головне - чітке виконання відповідного законодавства, яке вже діє в Україні», - зазначив віце-прем'єр.

Дуже значним він вважає створення умов для реалізації інвалідами права на працю. «Коли людина працює, вона відчуває відповідальність за свою справу, вона включена в суспільне життя. В Україні 2,6 млн. інвалідів, чверть з них працює. Уряд вживатиме всіх необхідних заходів, щоб інваліди не відчували дискомфорту в повсякденному житті й праці», - заявив Тігіпко.

За підсумками наради були створені чотири робочі групи, які займатимуться підготовкою змін у законодавство та нормативні акти, модернізацією системи надання пільг, вирішенням проблем інвалідів та поліпшенням комунікації між інвалідами та суспільством.

«ForUm»

середа, 9 лютого 2011 р.


Треба не боятися себе. Не боятися літати, не боятися сумніватися, відчувати, дивитися трохи далі загальноприйнятих норм.

Сумах Валентайн

пʼятниця, 4 лютого 2011 р.

Незрячий водитель автомобиля: первый шаг сделан!



То, о чем мы писали в июле прошлого года, и что казалось совершенно невероятным, все-таки свершилось! 29 января 2011 года Национальная федерация слепых США (The National Federation of the Blind, NFB), объявила о том, что незрячий человек впервые смог управлять автомобилем без помощи зрячего помощника и самостоятельно проехал полторы мили на одном из участков знаменитой гоночной трассы Daytona International Speedway в Балтиморе.

Историческая демонстрация состоялась утром 29 января 2011 перед подготовкой трека Daytona International Speedway к гонкам Rolex 24. Это событие является частью проекта Blind Driver Challenge, целью которого является разработка технологий, позволяющих незрячим людям управлять автомобилем. Проект реализуется NFB в сотрудничестве с компанией Virginia Tech.

Blind Driver Challenge является научно-исследовательским проектом Национальной федерации слепых и Института Джернигана, а также сотрудничающих с ними университетов, разрабатывающих для этого проекта инновационные технологии и интерфейсы, которые смогут позволить незрячим людям самостоятельно управлять автомобилем в условиях реальной жизни.

Основной задачей проекта Blind Driver Challenge является разработка невизуальных интерфейсов, позволяющих передавать информацию, необходимую для управления автомобилем и интерактивной связи между водителем и автомобилем.

Марк Риккобоно не только успешно прошел несколько поворотов трассы, но и сумел обойти различные препятствия, как стационарные, так и выброшенные на его пути в случайном порядке. Повторная попытка также оказалась удачной и отрезок трассы удалось пройти без столкновений.

Серийный Ford Escape был оснащен лазернымы датчиками, определяющими препятствия на пути движения автомобиля и расстояние до них. Эта информация передавалась на компьютер и с помощью специального программного обеспечения создавалась постоянно обновляющаяся трехмерная карта состояния дороги и окружающего пространства. Далее эта информация передавалась водителю, но не в визуальной, а тактильной форме. Вибрационные устройства работали под действием сжатого воздуха и были установлены в перчатках водителя, а также вмонтированы в водительское сидение. Виброустройства также предоставляли информацию с компьютера о скорости движения автомобиля, его ускорении или замедлении.

По окончании тестового заезда Марк Риккобоно сказал: «Этот проект NFB большинство людей считали несбыточной мечтой, но нам удалось превратить ее в реальность. А для меня вдвойне приятно было оказаться за рулем этого автомобиля, а также слышать крики приветствия с трибун таких же незрячих людей, как и я. Именно для них и для всех незрячих американцев Национальная федерация слепых и реализовывала это проект чтобы показать, что незрячие люди могут быть такими же, как и обычные люди и мы показали, что мы можем сделать, если у нас есть доступ к невизуальным технологиям. Сегодня мы продемонстрировали это всей нации и всему миру».

Доктор Марк Маурер, президент Национальной федерации слепых, заявил: «Подобно тому, как наш коллега Марк Риккобоно успешно преодолел многочисленные препятствия на трассе Daytona сегодня, незрячие люди преодолевают многочисленные барьеры с помощью альтернативных методов и технологий. Из большинства ситуаций можно найти выход и мы соберем и объединим наши ресурсы с теми из наших партнеров, которые делают общее с нами дело для того, чтобы реализовать инновационные проекты, которые помогут незрячим людям. И Blind Driver Challenge - яркий пример такой работы, когда все наши мечты воплощаются в реальность».

Использованы материалы TORC Technologies и официального веб-сайта NFB

Источник: http://www.dislife.ru/

вівторок, 1 лютого 2011 р.

Не сдала!




Мальчику три года. У него аутизм. Мы не можем с ним поговорить, потому что он не говорит. Я говорю с его мамой. Её зовут Катя. Три года назад она делала успешную карьеру в рекламном бизнесе и даже подумать не могла, что когда-нибудь за десять тысяч рублей сделает хоть что-нибудь. Теперь, чтобы оформить ребенку инвалидность и получать десять тысяч рублей пенсии, Катя покорно обходит врачебные кабинеты, в каждом из которых ей предлагают сдать сына в психоневрологический интернат. В Москве есть единственная больница номер 6, где освидетельствуют психически больных детей, чтобы оформить им инвалидность. Если у вас психически больной ребенок, вам не избежать "Шестерки".

Катя заходит к психиатру. Психиатр даже не смотрит на мальчика, только спрашивает:

"Пирамидку собирает?"

"Не собирает", - честно признается Катя.

А мальчик тем временем задумчиво смотрит в окно, погружен в свой внутренний мир, и Бог знает, что он из этого своего аутичного мира слышит и понимает.

"Тогда сдайте его в социальной учреждение!" - советует психиатр.

"В смысле детский сад есть какой-то для таких детей?" - не понимает Катя.

"Да нет. Интернат!"

Тут только до Кати доходит, что ей предлагают отказаться от ребенка. Ее ребенка не осматривают. Ей не предлагают помощи. Ей не советуют, какие можно придумать для такого ребенка занятия и упражнения. Ей не дают списка коррекционных детских садов. Ей не называют дефектологов, которые могли бы поработать с ребенком. Ей просто предлагают от ребенка отказаться.

"У вас же есть старшая дочь?"

"Есть"

"Она здорова?"

"Здорова".

"Ну, вот живите со здоровым ребенком и радуйтесь".

Приблизительно такой же разговор Катя выдерживает не только в кабинете психиатра, но и в кабинете дефектолога, логопеда, психолога... и каких там еще нужно пройти специалистов, чтобы оформить ребенку инвалидность?

Вся система настроена на то, чтобы склонить Катю к предательству. Катя читала где-то, что на каждого ребенка в психоневрологическом интернате государство ежемесячно тратит полторы тысячи долларов. Если бы эти деньги отдали ей, Катя устроила бы для своего ребенка занятия и, возможно, ей удалось бы хотя бы отчасти социализировать мальчика.

Катя читала на форумах, где общаются родители детей больных аутизмом, что в Канаде, в Германии и в Израиле существуют для таких детей специальные детские сады, в которых пятеро малышей в группе и на каждого ребенка - по специалисту. Если бы был такой детский сад, Катя сумела бы сама заработать деньги. Она умеет зарабатывать деньги, и даже столько, чтобы можно было специальный сад частично оплачивать.

Но нет специального сада. Нет достаточного числа дефектологов. Никто Кате не помогает. Вся система настроена так, чтобы женщина бросила своего больного ребенка, и чтобы всю жизнь за полторы тысячи долларов в месяц государство содержало больного ребенка, как зверька, в клетке.

А мальчик стоит и задумчиво смотрит в окно. И мы не знаем, что именно из происходящего он понимает, и как к происходящему относится.

Возможно, он понимает всё. Возможно, он понимает, что сегодня мама его не сдала. Возможно, он понимает, что все остальные его сдали.

Валерий Панюшкин

Источник: svobodanews.ru

Dislife.ru

неділя, 30 січня 2011 р.

В Одесі першими жертвами скорочення бюджетників стають інваліди

В Одесі десятки людей з обмеженими можливостями потрапили під скорочення у зв`язку з оголошеною реорганізацією бюджетних підприємств.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомила на зустрічі з журналістами голова Одеського міського товариства інвалідів Алла ЛЕОНОВА.

«Інваліди стали першими жертвами скорочень, що проводяться комунальними структурами міської влади, - зазначила А.ЛЕОНОВА, - ніколи раніше не надходило стільки тривожних дзвінків від членів нашого товариства зі скаргами на протиправне звільнення внаслідок скорочення штатів».

За словами голови добродійного Фонду «Молодий інвалід» Валерія ГАБЕСТРО, «в особливо важкій ситуації внаслідок звільнень, що почастішали, опинилися молоді інваліди, які живуть, як правило, з матерями, зокрема пенсійного віку, з доходами близько 600-700 гривень».

В.ГАБЕСТРО переконаний, що нині чинне законодавство у ставленні до інвалідів підлягає перегляду задля того, щоб справедливо були враховані інтереси осіб з обмеженими можливостями, які зараз вимушені звертатися за допомогою до владних і прокурорських органів.

Втім, прокуратура Одеської області вже відреагувала на різке збільшення потоку скарг інвалідів: співробітникам наглядового відомства вже «доручено здійснити перевірки на предмет того, чи виконуються вимоги законодавства України, спрямованого на соціальний захист людей з обмеженими фізичними можливостями».

Зокрема, прокурорськими співробітниками Великомихайловського району вже перевіряється дотримання керівництвом райдержадміністрації, райлікарні, Центру зайнятості, Новосавицького психоневрологічного будинку-інтернату та інших бюджетних установ і підприємств вимог законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам».

У лютому-березні такі перевірки будуть здійснені в більшості районів Одеської області.

Уніан

четвер, 27 січня 2011 р.

З нового року для інвалідів побільшало місць на парковках



З нового року для інвалідів побільшало місць на парковках. Це передбачають ухвалені урядом правила паркування транспортних засобів. Люди з обмеженими можливостями мають право зайняти кожне десяте місце. Утім не завжди мають таку можливість. Чому - з'ясовувала Ірина Драбок.

Уже десять років Володимир Бількевич прикутий до інвалідного візка після невдалої операції на спинному мозку. Але, попри це, від улюбленої машини не відмовився. Самотужки переобладнав авто на ручне управління. За кермо чоловік сідає без сторонньої допомоги. Склавши візок, вирушає за продуктами. І хоча з нового року на одному паркувальному майданчику десять відсотків місць закон передбачає надавати інвалідам, біля супермаркету немає жодного.

Володимир Бількевич, член спілки інвалідів України:

- Здесь проехали, здесь места для инвалида нет, а на другое место я стану - меня с двух сторон машины зажмут, я не смогу просто выйти или зайти. Стандартное место должно быть три с половиной метра шириной, чтоб открыть дверь и выйти на коляску, их сейчас в Киеве нет.

Утім на стоянках у центрі столиці безплатні місця для інвалідів є. І хоча вони не відповідають нормам, порожніми майже ніколи не бувають. Їх займають охочі зекономити сім гривень за годину стоянки. Таким автомобілістам паркувальники оголосили війну, щоправда, інформаційну.

Ірина Драбок, журналіст:

- На авто порушників наклеюють такі листівки з проханням переставити машину на місце для загального користування. Однак водії не завжди спокійно реагують на такі наліпки.

Ігор Липський неодноразово був жертвою розлючених водіїв, які віддирали листівки з авто. У свій бік чув лайку та погрози. Аби зайвий раз не випробовувати долю, паркувальник блокує місця для інвалідів фішками.

Ігор Липський, паркувальник:

- До кулаков не доходило, потому что мы не допускали до такого ситуацию, нужно максимально уравновешивать. А были такие ситуации, что человек действительно занимал место инвалида, ему подходили, объясняли вплоть до того, что подъезжает человек с инвалидным значком, хочет припарковатся, а его место занято - подходишь к человеку, начинаешь обьяснять, а ему все равно.

Претендують на безплатне місце й псевдо інваліди. Переважно на Лексусах та Мерседесах. Про таких Олексій Порох жартує.

Олексій Порох, інструктор з активної реабілітації:

- Вон инвалид поехал, наверно, на пенсию такой купил - попробуй, догони его, он сейчас выйдет с машины, догони - значек вроде есть на машине, но по сути или купленная инвалидность или еще что-то.

Відповідно до змін у законі про захист інвалідів безкоштовно паркуватися можуть лише люди з вадами опорно-рухової системи. Однак за порушення закону штрафів не передбачено.

Олена Поліщук, директор КП Київтранспарксервіс:

- Ми внесли зміни до закону про адмінвідповідальність, де 02.27 буде передбачений штраф, і тоді ми можемо говорити вже про те, що на місцях, передбачених для інвалідів, можуть ставати тільки ті люди, для яких обладнані ці місця.

Володимир Бількевич сподівається, штрафи таки затвердять і не менші, ніж триста євро - як за кордоном.

Автор: Ірина Драбок. Оператор: Олег Костенко.
Перший національний.